Незбагненна історія про дивовижного чоловіка, який несподівано втрачає все і починає свою щоденну боротьбу за кожну п’ядь родової землі, кожну крихту незримого родового скарбу. Ця книга про «стяганні духу», мудрість любові, про пам’ять серця, силу терпіння і високість людської душі. І про те, що кожен наш день – це сходження до чогось у спуск у нікуди…
Неспішна оповідь книги «зшита» нитками родової пам’яті, спадкоємності поколінь, минулого й майбутнього, що забезпечують безперервність розвитку людства, безсмертя людяності. Книга втягує читача в себе, створює ефект присутності, переживання, подільних дій з героєм – горянином, загубленим у карпатських хащах, відкинутим світом і долею. Кожен із нас у цьому світі з чимось і кимось бореться. Та перемагає лише той, хто йде до кінця. Адже людина створена не для поразки, її можна знищити, але не здолати. Письменник Василь Захарченко вважає, що «такий образ, як Горянин – це надбання нації». Його можна назвати українським титаном у вишиванці.
А ще між рядками цього роману буяє джерельний нурт стихії Карпатського світу. Природа тут не тло, не заставка, це – невід’ємна частина сутності Горянина, а через нього – і читача. «Воздухи», які ми вдихаємо, вода, яку п’ємо, стають нами.
Книга відзначена в 2014 р. Шевченківською премією.
Обкладинка м’яка, 312 сторінки |