За переданням вона написана в Х ст. Свою назву, відому нині всьому православному світові, ікона отримала у ХVIІ ст., коли від неї сталося чудо в Афонському монастирі, що зветься Дохіар. У цьому монастирі подвизався монах Ніл, що ніс послух трапезника. Кожного разу входячи до трапезної він через неуважність коптив лучиною образ Божої Матері, що висів над входом.
Одного разу чернець почув від образу Богородиці голос. Він закликав його надалі не коптити ікону. Чернець подумав, що це жарт якого-небудь брата, знехтував знаменням і продовжував ходити в трапезну з лучиною, яка коптить. І раптом він осліп. В гіркому розкаянні, зрозумівши свій гріх неналежного ставлення до святині, молився Ніл перед іконою Божої Матері, благаючи про прощення. І знов почув дивний голос, який сповістив про прощення і повернення зору, та наказав сповістити всій братії: «Відтепер ця ікона Моя буде називатись «Скоропослушниця», тому що швидку всім тим, хто приходить до неї буду являти милість і скоро буду слухати їхні прохання». Пресвята Богородиця виконала і тепер виконує Свою обіцянку – виявляє швидку допомогу і утіху всім, хто з вірою до Неї приходить.
Через Свою святу ікону Мати Божа здійснювала і донині здійснює багато зцілень: сліпим дарує зір, зцілює розслаблених, особливо допомагає при хворобі епілепсії, біснуванні. Благодать від цієї ікони рятувала кораблі від затоплення, звільняла від полону людей. До цього часу перед іконою моляться за духовне прозріння, зцілення від хвороб, моляться також за дітей і сиріт. І перш за все моляться «Скоропослушниці», коли не знають, як краще вчинити в тій чи іншій життєвій ситуації. |
