Ікона Почаївської Богородиці з Богомладенцем належить до іконографічного типу Єлеуса (Замилування) за наявністю торкання святих ликів.
Божа Матір може бути зображена по пояс у хмаринці над горою з відбитком стопи та джерельцем, що витікає з неї. Або ж внизу на фоні мафорія Пречистої Діви зображена гора зі стопою.
Зображення гори з’явилося наприкінці XVII століття після появи чудесних зцілень від Образа як топографічна деталізація. В оригіналі гора відсутня, оскільки початково це візантійська ікона, із сімома святими, які розміщені на полях Образу.
У лівій руці Божа Матір тримає плат – лентіон, який ми вже зустрічали на мозаїчній іконі Київської Оранти. Вважається, що цим «рушничком» Вона витирає сльози тих, хто приходить до Неї з подяками та проханнями.
У роки уніатства з’явилися корони на головах Пресвятої Богородиці та Її Божественного Сина, але цей елемент не є обов’язковим для списків цього Образу. | 
