Свята княгиня Єлизавета Федорівна
Житіє
Свята княгиня Єлизавета народилась 20 жовтня 1864 року у родині герцога Гессен-Дармштадського Людвіга IV.
У 1884 році вона вийшла заміж за брата імператора Олександра III – князя Сергія Олександровича. Пізніше, 1891 року вона прийняла Таїнство Хрещення і стала християнкою, залишивши протестантизм.
Єлизавета почала займатись благодійністю, допомагаючи дитячим будинкам, лікарням, будинкам для людей похилого віку, а також храмам та монастирям. Під час російсько-японської війни вона усіма силами допомагала фронту та воїнам.
1905 року загинув від вибуху бомби її чоловік князь Сергій, якого вона сильно любила. Після його смерті княгиня вирішила присвятити все своє подальше життя Богу та служінню ближнім. Вона придбала землю у Москві на вулиці Велика Ординка, де потім збудувала обитель на честь святих Марфи та Марії. Також там було засновано лікарню, дитячий будинок та школу, в яких усі послуги надавались безкоштовно.
У 1910 році відбувся перший постриг сестер милосердя, а трохи пізніше наречення княгині Єлизавети у настоятельку цієї обителі. Вона вела подвижницьке чернече життя. Мало спала та їла, і всі свої сили та можливості направляла на допомогу нужденним: під час першої світової війни вона допомагала фронту та постраждалим, а також збирала у дуже великих об’ємах гуманітарну допомогу.
Великим ударом для неї стало зречення престолу царя Миколи ІІ. У Світлий Вівторок 1918 року святу княгиню Єлизавету, а разом з нею ще низку осіб зі знатних родів заарештували. 18 липня 1918 року їх повезли у напрямку села Синячихи. Там, біля покинутої шахти, їх почали бити прикладами від гвинтівок. Потім кинули в шахту одного за одним. Першою з усіх була княгиня Єлизавета. Але вона, як і князь Іоанн, впала не на дно шахти, а на виступ на глибині 15 метрів. Навіть у цій ситуації вона проявила милосердя – відірвала частину свого апостольника та перев’язала рани князя, щоб полегшити його страждання. Але, на жаль, свята загинула там.
Коли біла армія зайшла в Єкатеринбург, тіла було вийнято із шахти, а нетлінні мощі відправлено в Єрусалим, де зараз спочивають у храмі святої Марії Магдалини біля Єлеонської гори.
Іконографія
Святу княгиню Єлизавету Федорівну зображують одягненою у білі чернечі ризи: підрясник та апостольник. У правій руці вона тримає святий Хрест, а у лівій – чотки, символ невпинної Ісусової молитви.
Покровительство
До святої княгині Єлизавети звертаються із проханнями про зцілення від тілесних та душевних хвороб, про заспокоєння в тяжких життєвих труднощах, а також про пом’якшення закам’янілих сердець, посилення любові та співчуття до ближнього. | 
